Друк на полотні репродукції картини Вид Делфта Ян Вермеєр на полотні 20х30

Вермеєр показав місто з південного сходу від каналу річки Схі. Час дії - ранок, сонце на сході, годинник на Східамських воротах показує 7 ранку. Порівнюючи цю картину з малюнками та гравюрами інших авторів, можна дійти висновку, що Вермеєр задля гармонійнішої композиції дещо змінив реальний вигляд Делфта, зокрема, будівлі насправді були вищими та вужчими. Зліва направо зображені: пивоварня "Папуга", Кетельська брама, Східамська брама, вежа Нової Церкви, Роттердамська брама. До теперішнього часу збереглася лише будівля арсеналу (її дах видно позаду Східамських воріт), решта будівель, зображених Вермеєром, не збереглися, навіть обидві церкви згодом було перебудовано, шпиль Нової Церкви після пожежі 1872 року було замінено. Залишилася незмінною тільки форма гавані. Друк ділиться по горизонталі на чотири нерівних просторових плани: високе небо, будівлі на протилежному березі, вода і передній прибережний план. Дивовижного відчуття глибини простору, що створює настрій спокою й умиротворення, Вермеєр досягнув за допомогою тональних і колірних контрастів: темні хмари у верхній частині картини, спокій води і просвітленість далекого плану. У правій частині середнього просторового плану, за темним силуетом двобаштових міських воріт світиться жовтувата стіна. Ця деталь, що надає картині ще більшої глибинності, здавна хвилювала багатьох поціновувачів голландського живопису. В одному з епізодів екстравагантного роману Марселя Пруста "У пошуках втраченого часу" (1913-1927) письменник Берготт захоплюється саме цією деталлю картини - жовтою плямою стіни, яка "тримає" всю композицію: ""Ось так мені треба було писати", - думав він. Берготт раптом відчув, що його творчість стала занадто сухою і млявою, і він залюбки проміняв би всі свої твори на чарівний живопис цієї жовтої плями". Цей епізод використав шведський письменник і мистецтвознавець Петер Корнель у власному творі - уявних коментарях до неіснуючого рукопису (1987) так званого нелінійного письма, або інтерактивної літератури. У даному випадку ми бачимо феномен відображення зображення в слові.