|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Афродіта Анадіомена (ін.-грец. Ἀφροδίτη Ἀναδυομένη, "та, що виринає, що виходить із моря") - епітет богині Афродіти, яка народжується з морської піни й виходить на суходіл, і іконографічний тип її зображення в цей момент. Ця іконографія прославилася за часів Античності завдяки незбереженій картині Апеллеса і неодноразово повторювалася майстрами наступних епох. Варіанти її назви: Афродіта Анадіомена, Венера Анадіомена, Народження Венери, Venus Marina. Народження богині Афродіти, згідно з одним із давньогрецьких міфів, було незвичайним: воно трапилося, коли Гея, богиня землі, втомившись від зрад свого чоловіка Урана, попросила молодшого сина Кроноса полегшити свою долю. Той оскопив батька серпом. Схопивши відрізані геніталії лівою рукою (з якою відтоді пов'язані погані прикмети), він жбурнув їх разом із серпом у море поблизу мису Дрепан. Плодоносна сила Урана була настільки великою, що від крапель крові, що впали на землю, народилися еринії, гіганти і мелії (німфи ясена), а від крапель крові (варіант - крові в поєднанні насінням), що впали в море, - богиня Афродіта[1]. Таким чином, відбулося незаймане[2] зачаття в патріархальному варіанті: кров Урану, який на той момент ще був верховним богом, потрапивши в море, утворила білосніжну піну, з якої з'явилася на світ Афродіта. Звідси її епітет - Пінонароджена, і навіть, згідно з однією з версій етимології, саме ім'я - від ін.-грец. ἀφρός - "піна"). Богиня виникла з морської піни оголеною і на мушлі (античному символі вульви), дісталася берега. Там, де ступала Афродіта, виростали трави і квіти[3]: Біля острова Кіфери народилася Афродіта, дочка Урана, з білосніжної піни морських хвиль. Легкий, пестливий вітерець приніс її на острів Кіпр. Там оточили юні Ори богиню кохання, що вийшла з морських хвиль. Вони вбрали її в златотканий одяг і увінчали вінком із запашних квітів. Де тільки не ступала Афродіта, там пишно розросталися квіти. Усе повітря сповнене було пахощами.