Друк на полотні репродукції картини Українка Михайло Бойчук на полотні 30х60

На початку 20-го століття виникло культурно-мистецьке явище "Бойчукізм", назване на честь засновника течії - Михайла Бойчука. "Бойчукісти" працювали в монументальному живописі та декоративно-прикладному мистецтві. 1909 року в Парижі Михайло Бойчук заснував майстерню неовізантійського мистецтва, яка стала початком його школи. Вона поєднувала українське фольклорне образотворче мистецтво та церковне мистецтво Візантії. Сам же Михайло Бойчук разом з учнями став представником розстріляного Відродження. Але все починалося значно оптимістичніше. Михайло навчався живопису у Львові, де познайомився з митрополитом Андреєм Шептицьким, за допомогою якого поїхав навчатися до Віденської академії мистецтв, згодом до Краківської, Мюнхенської і врешті-решт на кілька років оселився в Парижі. Тут він створює власний мистецький центр. Бойчук глибоко вивчає європейське мистецтво та народне українське мистецтво, серйозно цікавиться візантійською історією та мистецтвом. Після повернення до Львова та Першої Світової війни Михайла Бойчука відправляють на заслання. А 1917 року він бере участь у створенні Української Академії мистецтв. У Києві займається реставрацією робіт із колекції Богдана та Варвари Ханенків. А 1919 року він запропонував метод закріплення фресок у Софійському соборі. І творчі пошуки, і політичні погляди не подобалися керівництву країни. У 1926 - 1927 роках Бойчук подорожує до Німеччини, Франції та Італії, а після повернення його звинувачують у шпигунстві та заарештовують. У 1936 році Бойчука разом з учнями розстрілюють. Але цим трагедія не закінчується. Фрески Бойчука терміново штукатурять, мозаїки збивають, станкові картини знищують. У роботі "Українка" Бойчук зображує жінку у візантійській манері, зі спрощеними рисами обличчя. Її очі, ніс і брови створюють архітектуру обличчя. Колір обличчя також нагадує іконописну манеру. Вони наче висічені з каменю. Біла сорочка, червона хустка перетинаються з червоними вишитими фрагментами на рукавах. Охристе тло підкреслює колорит жіночої постаті.