Друк на полотні репродукції картини Смерть скупця Ієронім Босх на полотні 50х100

Сильно витягнутий вертикальний формат і діагональна побудова композиції надають картині схожості з вівтарною стулкою. За розміром вона збігається зі складеними разом "Кораблем дурнів" і "Алегорією обжерливості та хтивості", тож цілком могла бути зовнішнім боком іншої, парної до них стулки. Всі ці картини за контрастом доповнюють одна одну - з витонченою винахідливістю в них розкрита тема людської гріховності, що дає змогу "реконструювати" сюжет триптиха, який колись об'єднував їх, як "Сім смертних гріхів". На картині зображено вузьку і високу спальню, у відчинені двері якої вже заглядає Смерть. Ангел-охоронець, підтримуючи вмираючого, намагається спрямувати його погляд до розп'яття у віконній ніші, проте людина цілком зайнята думками про ті матеріальні багатства, з якими їй зараз судилося буде розлучитися. Однією рукою вона машинально тягнеться до мішка із золотом, який простягає їй біс, що висунувся з-під полога. Інший біс із ледь помітними крилами сперся на бар'єр із перекинутою через нього червоною мантією і притуленим до нього лицарським мечем - те й інше має вказувати на владу і високе становище, які також втрачає людина, ідучи в інший світ. Композиція картини слугує своєрідною ілюстрацією до популярної в XV ст. богословської книжки "Ars moriendi" ("Мистецтво вмирати"), що багаторазово перевидавалася в Нідерландах і Німеччині. У цьому маленькому "керівництві" описуються спокуси, якими долає вмираючого легіон бісів, що збирається біля смертного ложа, і те, як його янгол-охоронець щоразу дарує йому розраду і сили протистояти їм. У книзі перемогу здобуває ангел - торжествуючи, він-то і підносить душу на Небеса, тоді як диявольська рать у безсилій злобі завиває внизу. На картині Босха результат цієї битви ще далеко не вирішений.