|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Друк написана 1434 року в Брюгге, в ту пору це був великий торговий центр Північної Європи. "Найвідоміше місто у світі, прославлене своїми товарами і купцями, що в ньому живуть", - так писав про нього Філіп III Добрий, з 1419 по 1467 рік герцог Бургундії. Брюгге був головним портовим містом його герцогства. Чоловік і жінка стоять на деякій відстані один від одного, він зображений майже анфас, вона - у тричетвертному повороті вліво. Художник побудував інтер'єр без суворого дотримання лінійної перспективи, кімнату видно начебто згори (її підлога йде надто круто вгору), відсутня єдина точка сходу. Тим часом смисловий центр картини, на який спрямовують погляд глядача зображені в перспективному скороченні вікно і ліжко - з'єднані руки персонажів. Мотив рук, вкладених одна в одну, що лежить на центральній осі (люстра-дзеркало-собачка), додатково акцентується світловими плямами на підлозі та стіні. Жінка дбайливо кладе свою праву руку в ліву руку чоловіка. Цей дотик виглядає дуже церемоніально, художник зобразив його майже в центрі картини, надаючи, таким чином, йому особливого значення. Персонажі перебувають у спальній кімнаті, ймовірно, міського будинку. Вони вдягнені у святкові костюми, шлейф сукні в жінки акуратно розправлений, чоловік підняв праву руку на рівень плеча, як під час проголошення клятви. Важливий смисловий елемент картини - дзеркало на стіні. Воно розташоване на центральній осі композиції, прямо над з'єднаними руками персонажів. Художник виділяє ділянку навколо дзеркала світлом, і це не світло, що рівно падає з вікна (стіна явно освітлена нерівномірно), це своєрідний ореол, що оточує опукле скло. У дзеркалі пара головних персонажів відображається зі спини, показано також двері в протилежній стіні кімнати та двоє людей на їхньому порозі - у червоному та синьому вбраннях. Судячи з силуетів їхніх костюмів, це чоловік і жінка, риси їхніх облич неможливо розібрати. Деякі дослідники, звертаючи увагу на те, що напис над дзеркалом говорить "Ян ван Ейк тут був", вважають, що один із тих, хто стоїть на порозі кімнати, - сам художник (фігура в синьому).