Друк на полотні репродукції картини Портрет музиканта Леонардо да Вінчі на полотні 20х30

Портрет значиться в каталозі бібліотеки з 1671 року. Є версія, що він надійшов до зібрання разом з Атлантичним кодексом від маркіза Галеаццо Арконаті 1637 р. Не можна також виключати, що це одна з двох картин за авторством Леонардо, які підніс бібліотеці Федеріко Борромео (у документах вони фігурують як портрет герцога Джан Галеаццо і "голова Петрарки"). У XIX столітті вважалося, що портрет зображує міланського герцога Лодовіко Моро. Його вважали парним із портретом його нареченої Беатріче д'Есте і виставляли їх один навпроти одного. Потім на початку XX століття під час розчищення барвистого шару вдалося розібрати слова на папері, який молодий чоловік тримає в руці. Це початкові літери слів Cantum Angelicum ("ангельська пісня"). Поруч можна розібрати ноти. Це відкриття дало змогу зробити висновок, що на портреті зображений музикант. Тривалий час існувала думка, що це не хто інший, як Франкіно Гафурі, капельмейстер Міланського собору наприкінці 1480-х рр. Останнім часом висловлено чимало інших гіпотез щодо особистості зображеного на портреті музиканта. Жодну з них не можна визнати безперечно вірною.