Репродукція картини Попіл Едвард Мунк на полотні 30х30

На тлі похмурого лісового пейзажу зображені чоловік і жінка. Жінка - у напіврозстебнутій сукні, що запустила руки в розпущене волосся, - стоїть майже в самому в центрі картини. Фігура чоловіка, навпаки, розміщена в самому кутку і, порівняно з постаттю жінки, ледь окреслена: він сидить згорбившись, підіперши голову рукою і відвернувши обличчя від спостерігача. Його поза, що нагадує про іншу, більш ранню роботу Мунка ("Меланхолія", 1892), виражає пригніченість або відчай. Уздовж нижньої межі полотна простяглася темна смуга, що зображає, мабуть, повалену колоду; у нижньому лівому кутку, біля постаті чоловіка, вона "перетікає" у світлішу вертикальну смугу, яку Ульріх Бішофф трактує як стовп диму: "колода, здається, вже звернулася на попіл, хоча її присутність, безумовно, виходить за рамки буквального зв'язку з назвою картини". Картину вирізняє похмурий, тяжкий настрій, але сюжет її насилу піддається розшифровці. Той же Бішофф порівнює її з "компульсивними ритуалами Семюела Беккета". Поза і вираз обличчя жінки - центрального персонажа - можуть виражати як відчай, так і торжество. Н. І. Кримова описує героїню "Попелу" так: "У розпачі вчепилася вона руками у своє розпущене волосся... Її широко відкриті очі порожні - це кінець любові, кінець усьому". Інші коментатори бачать жінку переможницею: вона урочисто поправляє зачіску після акту кохання, тоді як чоловік постає використаним і покинутим. Ця фатальна "двоїстість" жіночого начала нагадує і про інші картини Мунка, такі, як "Вампір (Кохання і біль)". Дослідниця творчості Мунка Сью Прідо припускає, що в "Попелі" втілилися спогади про його болісний перший роман і втрату невинності: "На картині він зображений тяжко пораненим, тоді як Міллі , подібно до фенікса, знов піднімається з згарища їхнього кохання". На одному з графічних варіантів Мунк надписав: "Я бачив наше кохання, що лежить на землі у вигляді купи попелу" (норв. Jeg følte vår kjærlighet ligge på jorden som en askehop). Початковий варіант картини з 1909 року перебуває в Національній галереї в Осло.