Репродукція картини Молода жінка з глечиком води Ян Вермеєр на полотні 20х30

Ця Друк - одна з тих, що була написана на початку і в середині 1660-х років, де художник відійшов від емфази до аксонометрії та геометричного порядку. Він перейшов на простіші форми, використовуючи тільки одну фігуру і підкреслюючи використання світла. Художник нерідко зображував жінок за якимось домашнім заняттям, до того ж в одному і тому ж антуражі: біла стіна, на ній карта, вікно, стіл, вкритий килимом. Персонажі при цьому здійснюють такі прості дії, як на представленій картині: жінка відкриває вікно, притримуючи іншою рукою глечик. Розсіяне денне світло, що ллється в кімнату, робить м'якими риси обличчя і контури предметів, наповнює глибиною фарби. Як писав Ван Гог, "...над усім дивовижно синій небосхил і сонце, що струменить сяйво світлого зеленувато-жовтого кольору; це м'яко і чарівно, як поєднання небесно-блакитних і жовтих на картині Вермера Делфтського". Вермер був уважний до подробиць: глечик відображає блакитне драпірування, а поверхня таза - килим. Чеський письменник Карел Чапек відгукувався про бачені ним картини майстра: "...ніхто інший не зумів так помітити це ясне, прозоре, немов омите росою світло Голландії, цю тишу, світлу гідність та інтимну святість домашнього вогнища, де пахне праскою, милом і жіночністю".