Репродукція картини Епіфанія Мікеланджело Буонарроті на полотні 20х30

"Епіфанія" (італ. Epifania) - єдиний повномасштабний малюнок Мікеланджело Буонарроті, що дійшов до нашого часу. Являє собою єдине паперове полотно, склеєне з 26 аркушів паперу загальною висотою 232 см і шириною 165 см із зображенням Святого Сімейства; перебуває в Британському музеї. Малюнок був виконаний Мікеланджело у віці 75-77 років і багаторазово перероблявся. Справжність малюнка не викликає сумніву, оскільки його інвентаризували чиновники Ватикану в будинку Мікеланджело майже одразу ж після смерті майстра. Вони відобразили картон у своєму описі, давши йому назву "Епіфанія", яку на сьогодні відкидають мистецтвознавці та фахівці самого Британського музею. Малюнок Мікеланджело постійно експонований у залі номер 90 Британського музею. У табличці біля нього йдеться про те, що Мікеланджело ретельно працював над малюнком і вносив до нього численні зміни, а також про те, що картон був "помилково названий "Епіфанія" (Поклоніння Трьох царів-волхвів новонародженому Христу). Предмет твору залишається містичним...". На передньому плані ми бачимо щільну постать діви Марії, в ногах її напівлежить немовля Христос, зліва від якого стоїть дитина Іоанн Хреститель, а трохи віддалік видно, імовірно, Йосипа Обручника, якого вона лівою рукою начебто відштовхує або не дає наблизитися до себе. Праворуч від Марії зображений якийсь поки що неідентифікований чоловік, з яким вона перебуває в суперечці. На задньому плані проглядаються фігури інших людей. Праві груди Марії оголені, наче вона щойно погодувала свого сина. Остання деталь нагадує фігуру "Манчестерської Мадонни", написаної Мікеланджело 1497 року. Малюнок пройнятий ускладненим і не завжди зрозумілим символізмом. Загадковість композиції пов'язана із суттю конфлікту, що явно існує між її персонажами. У цій композиції відсутні скільки-небудь близькі аналоги в усьому мистецтві Відродження. Асканіо Кондіві - учень і біограф Мікеланджело - намагався використати композицію малюнка для своєї картини, яка так і залишилася незакінченою. У 19-му столітті шотландський колекціонер Малколм Поталлоч придбав малюнок всього за 11 фунтів стерлінгів, а після його смерті 1893 року син колекціонера подарував картон Британському музею.