Репродукція картини Дерево на вітрі Вінсент ван Гог на полотні 30х30

"Квітучі гілки мигдалю" (нідерл. Amandelbloesem) - Друк нідерландського живописця Вінсента ван Гога, написана ним у Сен-Ремі-де-Прованс 1890 року. Є однією з кількох картин, написаних Ван Гогом у 1888 і 1890 роках в Арлі та Сен-Ремі, на півдні Франції, із зображенням квітучих мигдальних дерев. Квітучі дерева були особливими для Ван Гога. Вони уособлювали пробудження і надію. Він насолоджувався ними з естетичного погляду і знаходив радість у малюванні квітучих дерев. У роботах відбився вплив імпресіонізму, дивізіонізму та японської ксилографії. Друк "Квітучі гілки мигдалю" була написана на честь народження його племінника і тезки, сина його брата Тео і невістки Йоганни. 31 січня 1890 року Тео ван Гог написав Вінсенту про народження сина, якого назвали Вінсент Віллем на честь дядька. Вінсент ван Гог одразу ж взявся за роботу над картиною, яку мав намір подарувати своєму молодшому братові. За задумом Вінсента полотно мало висіти над ліжком подружжя і символізувати початок нового життя. Цим обґрунтовано вибір сюжету полотна - гілки мигдалю починають цвісти дуже рано і є провісниками весни. Уже в Арлі, куди він приїхав у березні 1888 року, ван Гог був зачарований фруктовими садами з абрикосами, персиками і сливами в цвіту. Квітучі дерева неодноразово з'являються на Друкх художника. Однак композиція "Квітучих гілок мигдалю" незвичайна для творчості ван Гога. Здається, що гілки пливуть на тлі блакитного, з відтінками бірюзи, неба, і незрозуміло, чи то глядач бачить частину дерева, чи то гілки перебувають у вазі, як у більш ранніх роботах. Практично весь простір картини заповнений гілками, які підкреслені завдяки темним контурам. І в різких контурах, і в розташуванні гілок помітний вплив японського живопису, з яким ван Гог познайомився ще в Парижі.